В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя

У повісті сучасного прогресивного німецького письменника Рудольфа Дауманна «Діаманти Ківі-Ківі» зображено час, коли в Конго почалася розвідка нових алмазних родовищ. Алмазна лихоманка охопила весь басейн Конго. В непрохідні, бездонні болота Ківі-Ківі, населені зажерливими крокодилами, бегемотами, зміями, ринули білі, мулати, негри. Їх не зупиняли ні палюче сонце, ні хмари москітів, ні тисячі інших небезпек. Та незабаром господарем алмазних багатств стала бельгійська компанія Де Беерс, яка за допомогою всіляких махінацій прибирала до своїх рук усе нові і нові родовища. Повість проливає яскраве світло на злочинну діяльність міжнародних компаній в Республіці Конго і в наші дні. У книзі вміщено також оповідання «Маукі з Калахарі». Обидва твори Р. Дауманна пройняті гарячою симпатією до поневолених африканських народів.  

Серед творчої спадщини Івана Сенченка — одного з найяскравіших майстрів української прози — особливе місце посідають твори для дітей. Повість «Діамантовий берег» та оповідання представлені у цій книзі — це твори, які з такою ж яскравістю й глибиною художнього переосмислення, як і багато років тому, відкривають перед нами неповторний світ дитинства з його непростими проблемами, з його вічною романтикою пошуків.　

Хто вона, таємнича біла постать, яка іноді являлася мешканцям села Загоряни, що жили понад річкою Мережкою — на Млинищі? Від чого берегла, про що попереджала зникла в лісі нещасна закохана? Вона стала совістю для Панаса Терещука, який, жертвуючи своїм коханням, на довгих двадцять п’ять років солдатчини покинув Україну, аби привезти з переможеного наполеонівського Парижа старовинну мапу рідного села. Двісті років захована під стріхою батьківської хати, вона змінить життя недолугого історика Святослава Чишука… А між цими двома загорянцями будуть десятки зраджених і щасливих доль, зламаних і відчайдушно вирваних у смерті життів односельців, чиї історії змусять усміхатися і плакати, дивуючись вічній земній любові…

«Діви ночі» — один з найвідоміших бестселерів української літератури. За визначенням критиків — це перша українська кримінальна повість, написана за всіма законами жанру. Світ повій і кримінальних злочинців, партійних босів і збоченців — все це знайдете саме у «Дівах ночі». І нарешті в повному, а не спотвореному редакторами, обсязі

Ви ще не читали такої відвертої, правдивої та проникливої книжки, де з надзвичайним розумінням описуються проблеми чотирнадцятирічних! Вічно похмура Агата, легковажна Клаудія й старанна відмінниця Зося — однокласниці, але не подруги. Занадто вони різні! Та несподівано доля зводить дівчат разом. Вони отримують незвичайне завдання — читати вголос їхній однолітці Магді, яка лежить у комі після нещасного випадку. Вражена Агата розуміє, що ця дівчина і є таємничою незнайомкою, яка віднедавна постійно їй снилася! Своїми здогадами вона ділиться із Клаудією та Зосею. Тепер у них є спільна мрія: Магда мусить прокинутися… Переклад з польської Божени Антоняк

У спогадах йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій. Ці історії було записано з листопада 2017 до липня 2018 року воєнною кореспонденткою Євгенією Подобною. Збірник спогадів “Дівчата зрізають коси” підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті “Усна історія АТО”

"Майже про всіх людей, що відіграли в її житті хоч трохи варту окремого епізода ролю, в Дарки зберігся перший спогад — схований у пам'яті, як на дні шухляди, моментальний знімок іншого, чужого , за Бог його зна якими й прикметами з місця вирізненого, вихопленого оком з-поміж багатьох , з безладно захаращеного тла решти світу — як нехибна обіцянка майбутнього. Розкладені вряд, ці знімки явили б низку найрозмаїтіших і найнесподіваніших ракурсів — від блискавичного поціляння, навпроти себе, очима в очі, що викрешує межи двома вольтову дугу найкоротшого зв'язку (очі сині, очі сірі, очі зелені, всі з однаковим заворожливо-скляним блиском старовинного кришталю — все чоловічі очі: втім, як знати, які в цю мить у тебе?), — і до зроблених ніби прихованою камерою, коли об'єкт іще тебе не бачить і не підозрює, що йому судилося кимось для тебе стати, — ракурси профільні, у три чверті й навіть зі спини, точніше, з потилиці: потилиці часом бувають несамовито виразні. А проте, скільки б не порпалася в пам'яті, Дарка ніколи не могла знайти там уперше побачену Ленцю. Ленця не прийшла ззовні — вона розвинулася зсередини Дарки, як її власний орган. Як дочасно приспаний ґен спадкової хвороби"

1999 року видавництво «Критика» першим в Україні перевидало два романи одного з найвизначніших українських прозаїків XX століття В. Домонтовича (Віктора Петрова, 1894—1969) — «Доктор Серафікус» і «Без ґрунту». За результатами опитування кількох сот експертів, що його провів Центр рейтинґових досліджень «Еліт-профі», цю книжку визнано (в номінації художня література) однією з трьох найпомітніших подій року. До другого тому вибраних творів В. Домонтовича увійшли його роман «Дівчина з ведмедиком» (1928) та найкращі оповідання й нариси різних років. * * * «Проза Домонтовича — це проза наскрізь раціональної людини, що багато і радо читала твори експресіоністів або, сказати інакше, експресіоніста, що став колеґою Миколи Зерова і разом з ним мав огиду до українського гуляйпілля й „сентиментальної кваші“. І, може, найпарадоксальніше з усього, вагання між клясицизмом і експресіонізмом не зробило його стиль ні еклектичним, ні внутрішньо суперечливим, ні розхристаним. У цьому одна з типових рис його прози, і це визначає її місце в загальній історії новітньої української прози». Юрій Шевельов, 1984 * * * «Петров залишається загадкою, ребусом, своєрідним сфінксом чи навіть Мефістофелем української культури. Те ж саме можна сказати про Домонтовича — його літературну креатуру. Мало не кожен Домонтовичів рядок містить парадокс, виклик, провокацію. Як екзистенціаліст Домонтович міркує про сутність людини, поставленої поза історію і суспільним буттям, про множинність її ідентичності, про плинність часу та релятивність істини, про абсурдність життя та нездійсненність свободи. Тому всі його герої в свій спосіб проживають цілий спектр екзистенційних станів, серед яких тривога, нудьга, непевність, навіть невроз, які з часом найдуть своє втілення на сторінках Камю і Сартра… Але Домонтович є водночас ще й естетом, навіть гедоністом. Крім того, він знає, що найкраща зброя проти песимістичного надриву — це іронія». Соломія Павличко, 1999 * * * «Після виходу його „Дівчини з ведмедиком“ 1928-го року, більша частина критики сприйняла роман без особливих похвал; втім, дехто визнавав цікаву побудову сюжету, вдале розташування персонажів, здатність письменника бути психологом. Закиди були типові — втеча від зображення суспільного життя, непотрібне шукання неправдоподібних істин, буржуазні настрої. Одним словом, твір не був „відповіддю на соціяльне замовлення радянського читача“». Світлана Матвієнко, 2000

Переклад з англійської - Володимир Влад. Перекладено за виданням The Dandelion Girl by Robert F. Young The Saturday Evening Post, April 1, 1961. (http://www.lexal.net/scifi/scifiction/classics/classics_archive/young2/young21.html)

Блискуча кар’єра, шлюб, будинок з басейном у респектабельному районі та вілла поблизу Сен-Тропе… Лаура Кавендіш усе це вважала другорядним. Центром її життя завжди був син Даніель, кожна мить його дорослішання, плани на майбутнє і перші успіхи, які він ділив лише з нею… Доки не зустрів свою нову подружку. Чи не надто швидко прив’язала до себе її Даніеля ця красуня з гострим, як лезо, відчуттям справедливості?.. Лауру застерігали: не втручайся в ці стосунки. Але вона зробила помилку. І не могла навіть уявити, чим заплатить за неї…

Продовження легендарної трилогії Стіґа Ларссона «Міленіум». Нові часи настали для Лісбет Саландер та Мікаела Блумквіста. Лісбет оголосила війну кримінальній імперії батька. Колеги та критики Мікаела обвинувачують його в непрофесіоналізмі, а його «Міленіум» от-от буде поглинено великим медіа-концерном. Та гакерка й журналіст зустрінуться знову, щоб урятувати часопис. Блумквіст з головою поринає в розслідування справи Франса Балдера: таємничої загибелі відомого науковця, розробника штучного інтелекту. Стіґ Ларссон не встиг закінчити цей роман. Знадобилося чотири роки, щоб вийшло друком продовження трилогії. Честь завершити роботу Ларссона випала відомому шведському письменнику й журналісту Давідові Лаґеркранцу. Переклад з англійської Анатолія Хлівного

Рейчел щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, вона щодня бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Рейчел подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж її власне. Але одного разу в цьому безтурботному раю, яким вона представляє їхню оселю, вона побачила дещо приголомшливе. Дівчина розповідає про це поліції. Та їй не вірять…

Стіґ Ларссон (1954–2004) — талановитий шведський письменник і журналіст, твори якого набули популярності вже після передчасної смерті автора. Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер. Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя. По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті. Переклав (з російської) В. М. Верховень

1999 рік, Івано-Франківськ. Їх було п'ятеро хлопців-підлітків — безтурботних, зухвалих, сповнених надій на нове життя. І була вона — красуня Ліда у блакитній літній сукенці, котру жоден з них уже ніколи не забуде. Тому що провина не згорить у вогнищі, як блакитний нейлон… За сімнадцять років після Ліди вони знову зберуться разом, аби поновити шкільну дружбу й пробачити давні кривди. Знову розкладуть багаття. І та мертва дівчина, можливо, теж нічого не забуде. Адже тепер їхня черга стрибати крізь вогонь

Лів отримала картину «Дівчина, яку ти покинув» у подарунок від чоловіка. А коли він трагічно загинув, цілком утратила сенс життя. Лише полотно нагадувало їй про найщасливіші миті з коханим. Здавалося, вона відчуває його подих, чує сміх… Та одна випадкова зустріч змінює її життя. Лів нарешті дізнається, хто зображений на картині, дізнається історію цієї дивовижної жінки, яка незбагненним чином вплелася до її власної долі. Неймовірні пошуки, нові зустрічі й знайомства надихають Лів. Вона знову вчиться сподіватися й вірити, вона знову чекає на кохання…

Висвітлюються особливості соматичного і статевого розвитку дівчини з раннього періоду її життя, а також підготовки до материнства, розглядаються психо-соціальні аспекти сімейних відносин. У 1990 році автори продовжать цикл «Розмови з молодими» у серії V «Вдумливим, допитливим, кмітливим» брошурою «Сексуальна культура сімейних відносин», а в 1991 році — «Ми чекаємо дитину». Передплата на них необмежена

До книжки одного з найпопулярніших фантастів останнього десятиліття, лауреата Державної премії СРСР Кира Буличова увійшли оповідання та повісті. Їхня героїня — дівчинка з XXІ століття Аліса, яка разом зі своїми дорослими друзями подорожує на інші планети і з якою трапляються найнеймовірніші події. В книгу одного из самых популярных фантастов последнего десятилетия, лауреата Государственной премии СССР Кира Булычева вошли рассказы и повести. Героиня их — девочка из XXI века Алиса (хорошо известная читателям по мультфильму “Тайна третьей планеты”), которая вместе со своими взрослыми друзьями путешествует на другие планеты и с которой происходят самые невероятные события

Дитиною вона втікала з дому в пошуках тих, хто її полюбить, — міліція повертала до рідної неньки. А в тієї материнський інстинкт на Ользі відпочивав, особливо після спроби дівчинки повернути молодшого братика туди, де його начебто і знайшли, — під скирту. Невже на всій земній кулі не знайдеться людини, що пізнала б у забитому дівчиську маленьку принцесу, адже найголовніше бачать не очі, а серце?

Книгу передчасно померлої Маргарити Хемлін критика одностайно визнала найкращим із романів останніх десятиліть про повоєнну епоху і єдиним детективом за багато років, що створений за канонами жанру. Україна, Чернігів, повоєнні роки. Вбито молоду жінку Ділю Горобчик. Слідство доручено працівнику міліції Михайлу Цупкому. Убивцю, нібито, знайдено, справу закрито, а Цупкий усе веде й веде нескінченне розслідування, грузнучи в переплетіннях доль, і складається враження, що злочин розслідує сам себе. Цупкий — українець, і те, з чим він стикається, здається йому майже містичною пригодою. Неймовірною і смертельно небезпечною

Шістнадцятирічний Джейкоб з дитинства звик до розповідей свого діда про його юність на далекому острові у графстві Уельс, у притулку для дивних дітей: про чудовиськ із потрійними язиками, про невидимого хлопчика, про дівчинку, яка вміла літати… Єдиним побічним ефектом цих вигадок були нічні кошмари, що мучили підлітка. Але одного разу кошмар увірвався в його життя, убивши діда наяву…

Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки вдасться віднайти дім

Роман — переможець конкурсу польського видавництва «Знак» Literanova обраний з-поміж більш як тисячі рукописів. Авторка — у минулому львів’янка, нині — мешканка Кракова, українка з польськими коренями. Дім з вітражем і власне вітраж — 1912 року «народження», Львів, чотири покоління жінок (прабабця, бабця, мама і донька), зріз культурного і політичного життя в періоди становлення української державності (Соломія Крушельницька і визвольні змагання, Вячеслав Чорновіл і його соратниця, оперна співачка Маріанна) — елементи захоплюючої, інтригуючої любовної історії: так про Львів не писав ще ніхто

У її циклі «Місто Півмісяця», а саме першій книзі циклу «Дім Землі та Крові», розповідається історія напівфейки-напівлюдини Брайс Квінлан, яка прагне помсти в світі, повному магії та небезпеки. Брайс Квінлан працює в антикварній галереї в місті, де мешкають і ангели, і демони. Життя Брайс кардинально змінюється, коли вона стає свідком жорстокого вбивства своєї найкращої подруги. Винуватця знайдено, але Брайс відчуває, що розгадка не така проста, і починає проводити власне розслідування. В процесі пошуків Брайс зустрічає Ганта, який є представником однієї з найпотужніших рас у світі міста Півмісяця. Разом вони розпочинають власне розслідування, в процесі якого з’ясовують, що за вбивством може стояти щось більш складне та загрозливе, ніж вони могли уявляти. Їм доведеться боротися з небезпекою та ризикувати власним життям, щоб розгадати та протистояти темним силам, які погрожують місту. Перекладено за виданням: Sarah J. Maas, Crescent City, #1: House of Earth and Blood; London: Bloomsbury, 2020

Ніщо не віщувало біди у родині Моррісонів, що жила на півночі Онтаріо. Та автомобільна аварія залишила дітей круглими сиротами. Як жити далі? Пошуки відповіді на це питання будуть болісними, а для декого смисли відкриються аж через двадцять років… Майстерно написаний, правдивий і життєвий роман від канадської письменниці Мері Ловсон – уперше в українському перекладі

Нове (повне) видання роману видатного сучасного українського письменника

Ця книжка складається з трьох повістей і одного невеликого за обсягом роману. У кожному з творів розповідається про наших сучасників, людей різного віку і різних доль, їх об’єднує прагнення досягти гармонії у стосунках між собою. Зображувані події відзначаються госгрою конфліктністю, складними суперечностями. Це перша книга молодого прозаїка. Перша книжка прозаїка

«Діти Безмежжя» — це повість, написана О. Бердником у 1959–1964 рр. Твір — це мрія про грядущу Людину, яка стане правдивою дитиною Безміру, про творчі можливості Людини майбутнього, згармонізованого світу. Це гімн нашим нащадкам, які, здолавши привидів страху, жорстокості та ненависті, стануть новими Титанами, щоб творити нову Землю

Невпинні й неминучі зміни в житті Глена Святої Марії. Неподалік від Інглсайду оселяється сім’я нового пастора — сам пан Мередіт, четверо його дітей і тітка Марта. Діти Блайтів віднаходять у нових сусідах щирих і добрих друзів; разом вони змінюються самі й змінюють долі інших — пана Мередіта й красунь-сестер Вест, відлюдькуватого Нормана Дугласа, малої сироти Мері Ванс та подружжя Еліотів. Невідворотно ближчає й прихід страшного, загадкового Дударя — але безтурботне дитинство триває, доки щасливої Долини Райдуг не огорнула тінь великої тривоги. Книжки легендарної канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (1874–1942) вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. Щороку вони видаються мільйонними накладами в США, Канаді, Австралії, країнах Європи та Азії. Це сьома книжка із циклу про Енн Ширлі в чудовому українському перекладі Анни Вовченко

Багато поколінь людей в усьому світі виросли на романах Жуля Верна. Його мужніми й благородними героями захоплювалися дітлахи і дорослі. «Діти капітана Гранта» – один із найвідоміших романів письменника, що є першою частиною трилогії (два інших романи «20000 льє під водою», «Таємничий острів»). Захоплива розповідь про неймовірні пригоди мандрівників, що рухаються навколо Землі уздовж 37-ї паралелі у пошуках капітана Гранта. Для дітей середнього і старшого шкільного віку

Герої пригодницького роману відомого французького письменника перетинають три океани, розшукуючи шотландського патріота — капітана Гранта, що зазнав корабельну катастрофу…

Герої одного з найкращих романів видатного французького письменника Жуля Верна вирушають в експедицію на судні «Дункан» із благородною метою: урятувати зниклого в океані капітана Ґранта, батька юних Мері й Роберта. Вони перетнуть Південну Америку, Австралію, досягнуть берегів Нової Зеландії, переживуть безліч небезпечних пригод – і зрештою знайдуть безстрашного капітана!

Головний герой твору — письменник починає відкривати в собі здатність розпізнавати поміж людей сутності без табутивного бар’єру (темних). Згодом він зрозумів, що вони — це тільки видимий план великого випробування, яке насувається на людей. За ними слідують прибульці з іншої реальності, які вже не раз проникали в матеріальний світ і залишали по собі нещастя й руйнації. Вивченню грізного явища і способів його запобігання присвятив своє життя головний персонаж роману. Сприяють йому в тому стародавні пророцтва

«Діти морських туманів» — продовження популярної у Франції книжки «Прощайте, мої п'ятнадцять літ...», яка 1971 року вперше вийшла українською мовою. Читач знову зустрінеться з норвезьким хлопцем Яном, який у вихорі війни залишився без батьків і попав до Франції, де познайомився з сиротою Фанні. Дівчина бере близько до серця недолю Яна. Між ними зароджується кохання. Герої проходять через ряд заплутаних пригод і складних психологічних переживань. Світла, чиста історія кохання французької дівчини і норвезького юнака зворушує, вчить молодь людяності, вірності, порядності

В. Г. Короленко написав багато прекрасних творів, одним з перших була повість «У поганому товаристві» (1885). Невдовзі з невеликими скороченнями її надрукували для дітей за назвою «Діти підземелля». Це твір про дитячу дружбу, про життя бідняків у царській Росії