Роман «Імператор повені» є однією з найперших спроб нового естетичного прочитання нашого минулого. Автор пропонує не гуманістичний, вільний від штампів народництва і буржуазного сентименталізму, погляд на історичні події XVII ст. Цей задум не заважає присутності в романі пригод у стилі «фентезі», язичницької метафізики і невблаганної самобутності українського народу

Нова книга оповідань та есеїв Володимира Єшкілєва пропонує читачам мандрівки «іншою Галичиною» — землею монстрів, містиків та неправильних краєзнавців

Роман Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка «Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен», написаний у 1993 році, став помітним явищем постмодерністської течії в українській літературі 90-х років. Автори роману органічно поєднали авантюрність та сюжетну насиченість історично-пригодницького жанру з філософською глибиною авторської концепції та елементами текстової гри, властивими сучасній елітарній літературі

Роман В. Єшкілєва і О. Гуцуляка «Адепт» критики відносять до найвідоміших та найцікавіших творів української історичної романістики. Динамічний захоплюючий сюжет переносить читача у ІХ століття, знайомить із суворими воїнами слов’яно-варязької Русі часів Аскольда і Хельга, мудрецями таємничої Хазарії та святими відлюдниками із християнських монастирів Єгипту. Головний герой роману – молодий київський жрець Ратибор – стає учасником грандіозних битв давнини, які на тисячоліття визначили долю Великого Євразійського степу. Битв, де зійшлися у смертельному двобої південна зірка і північна свастика

Роман Владимира Ешкилева «Андрогин» посвящен наиболее таинственному и малоизученному периоду жизни великого украинского философа Григория Сковороды (1722—1794). Напряженный, полный событиями сюжет романа разворачивается в пятидесятые годы XVIII века. Молодой Сковорода странствует по Европе, его судьба вольно или невольно сплетается с интригами политиков, шпионов, авантюристов и масонских лож. История становления философа неразрывно связана с его эпохой, где высокая мистика христианских старцев соседствовала с философией нового времени, языческой эротикой и секретной жизнью орденских братств. Отзвуки того судьбоносного времени, считает автор, доходят и до наших дней

Роман «Богиня і Консультант» здатний зламати звичні та зручні стереотипи з шкільних підручників. Володимир Єшкілєв проводить читачів за кулісу української історії та руйнує нав’язану нам картину владної гри глобальних сил. А все починається з того, що одного дня хлопці, шукаючи мотузку, виламують замок шухляди і натрапляють на камінець, захований серед археологічного мотлоху. Той день назавжди змінює долі героїв роману, вплітаючи їх у довгу криваву історію, що тягнеться крізь століття. Автор інтригує читача детективною непередбачуваністю пошуків, точністю історичних деталей та парадоксальними інтерпретаціями відомих подій і фактів. У 2010 році за роман «Богиня і Консультант» Володимиру Єшкілєву була присуджена Міжнародна літературна премія «Портал»

У новому романі популярного автора поєднуються події сучасності й минувшини, а надто минувшини далекої — сивої давнини. Автор ніби піднімає завісу світу речей і відкриває читачеві багатий невидимий всесвіт — сни, видіння, передбачення майбутнього, читання думок… І крізь усе це червоним променем сяє Камінь Богині, на який упродовж століть, навіть епох полюють різні сили — українські гетьмани та сучасні політики, ордени й окремі люди, Обрані і найманці. * * * Володимир Єшкілєв (нар. 1965) — письменник, метафізик, мандрівник, якого з дев'яностих років називають «сірим кардиналом сучасної української літератури». У пустелях Єгипту і Палестини, у тибетських монастирях і на степових курганах Причорномор'я Єшкілєв уже десять років збирає «знаковий залишок» прадавніх містичних знань, далеке відлуння від тих Часів Присутності, коли посланці вищих сил перебували серед наших далеких предків. Для Єшкілєва епохи не відокремлені одна від одної незламними стінами і течія історії безперервна: від легендарних Праматерів людства до теперішніх інтриг глобалізованого світу триває планетарна гра сил Світла і Темряви

«Візантійська фотографія» презентує прозові твори відомого українського поета, прозаїка, критика, публіциста, автора наукових досліджень з герменевтики текстів, філософії; екзеґета, популяризатора станіславівського феномену. Про автора: Володимир Єшкілєв Народився 23 травня 1965 року. Автор романів «Адепт» (1993, у співавторстві з О. Гуцуляком), «Пафос» (2000), «Імператор повені» (2001), поетичних збірок «Диптих» (2001) і «Занепад Галичини» (2001). Упорядник Малої української енциклопедії актуальної літератури «Повернення деміургів» (1998, разом із Ю. Андрухрвичем, проект отримав відзнаку Форуму видавців). Автор розвідки «Воццекургія Бет» (1998). У 1995 та 1997 роках отримував гранти Міжнародного фонду «Відродження» на персональний проект літературно-філософського часопису «Плерома», у 1999 р. Преміальний грант МВФ. Концептор проекту «Четвер-Імперія» (1993). Автор проекту «Арт-паломництво» (Україна-Ізраїль, 1998). У 1998-2000 роках — куратор міжнародного виставкового проекту «Ознака», у 2000-2001 рр. — концептор і куратор російсько-українського видавничо-виставкового проекту «Станіслав+2», з 2001 року — редактор літературного часопису «Потяг 75/76».  «Єшкілєв відомий як „сірий кардинал нової української літератури“» (Ігор Сід, Москва) «У „Пластиліновій рушниці…“ Єшкілєва маємо справу з тією Україною, якої, на жаль, більше, ніж усіх інших разом. Це пластилінова, безнадійно інфантильна Україна, що, будучи відштовхнутою батьківською імперською владою, так і не спромоглася пройти обряд ініціації і здобути через друге народження нову, хай навіть віртуальну цілісність». (Олександр Бойченко, Оксана Пендерецька, Чернівці) «Що Єшкілєв не поет, не критик і не прозаїк — це ясно кожному». (Григорій Штонь, Київ) «Володимир Єшкілєв — це Дмитрій Галковський української літератури». (Наталія Ігрунова, Москва) «Невже Єшкілєв — це наш новий Франко?» (Віктор Неборак, Львів)

Життя, творчість і смерть таємничого майстра Пінзеля, цікавлять багатьох. Якою він був людиною? Як жив? Ми достеменно не знаємо, як звучить його ім'я. Роман, написаний відомим письменником Володимиром Єшкілєвим, є однією з версій останніх місяців життя Пінзеля. Проте він сподобається не лише прихильникам письменника і поціновувачам майстерності Пінзеля. Роман сповнений містичними подіями й релігійними настроями. Та це й не дивно, адже сюжет розгортається на Західній Україні середини XVIII століття, коли чаклунство не було дивиною. А людину, наділену талантом, сприймали як слугу диявола. * * * Серед найвидатніших європейських митців XVIII століття немає скульптора більш загадкового, ніж Іоанн Георг Пінзель. Тільки в останні десятиліття, завдяки зусиллям шанувальників його творчості, спадщина Пінзеля починає відкриватися. Та все ж стоїмо перед загадкою: чому Пінзель двісті років був забутим, як це сталось і з тепер широковідомим Антоніо Вівальді? Справжній же глядач і поціновувач творчості майстра починає з'являтись лише зараз, на початку XXI століття. А дослідники тільки-тільки розпочинають шлях до його постаті й загадкової творчості. Ця книжка, написана відомим письменником Володимиром Єшкілєвим, є однією з версій останніх місяців життя Пінзеля

«Гніздо» — другий роман з фантастичної трилогії Володимира Єшкілєва «Фаренго». Передбачена війна почалась. Ґирги все ж таки атакували населені світи. Читачі мають змогу знову зануритись у майбутнє, де людство у гонитві за ресурсами і владою опинилось на межі соціальної та біологічної катастрофи. І ті герої, які вже полюбились читачам першого роману трилогії «Тінь попередника», і нові персонажі, захоплені виром подій, стають учасниками складної гри могутніх сил, що намагаються встановити свій порядок у Всесвіті. Тінь Темного бога минулих епох знову лягає на острівці життя

Роман в двух частях, второй из цикла «Фаренго». В первом романе цикла — «Тень предшественника» («Питомник Богов») — говорится о нападении агрессивных инопланетных существ (ксеноморфов), известных как «ґырги», на колонизированные человечеством планеты. Ґырги оказались искусственно выведенными существами, которые состоят из двух организмов, находящихся в симбиозе. Один из них — условно названный норнами — способен создавать межпространственные порталы, через которые в пораженные миры проникают организмы второго типа — бронированные быстрые хищники, рожденные на неизвестной планете огромной маткой, способной производить миллиарды ґыргов-воинов. Расследование, инициированное правительством Звездной Империи, не дало однозначного ответа на вопрос: кто именно использует ґыргов, как биологическое оружие против человеческой расы? Сначала под подозрением оказались древняя цивилизация рептилоидов с планеты Ґормы и террористические группы, которые пытаются дестабилизировать имперскую администрацию. В конце концов оказывается, что за террористами стоит неведомая сила, которая обладает знаниями и технологиями древнейших цивилизаций, населявших Галактику миллионы лет назад, в эпоху Первого цикла разумных рас. Конечная цель этой силы неизвестна, но политические враги Империи считают её своим союзником. Они организовали ряд мятежей и бунтов, которые в результате спровоцировали падение правящей династии и приход к власти военных лидеров. Новые обладатели Империи осознают угрозы и готовы к решительным действиям. Для поисков галактического гнезда ґыргов новое имперское правительство и союзные ему Знающие (жрицы-хранительницы знаний гуманоидных рас с планеты Пифии) организуют экспедицию на отдаленные планеты Тёмного Агрегата в созвездии Ориона. Управлять исследователями назначили ксенобиолога Гвен Вэй и техноархеолога Александра Вольска. Оба догадываются, что этот выбор не случаен. Ведь именно они причастны к тайнам планеты Фаренго, где находится Лабиринт, построенный древней расой Ползучих Отцов. Рептилоиды Ґормы, которые оперируют знаниями цивилизаций Первого цикла, обещали имперскому правительству способствовать выявлению гнезда. Одновременно начинаются поиски перспективных средств защиты от орды ґыргов, которая может уничтожить жизнь в Галактике

Романом «Те, котре – холод, те, яке – смерть…» Володимир Єшкілєв починає новий цикл прози «Ефект Ярковського», присвячений розслідуванням ідеальних злочинів та парадоксів часу. Головний герой Олександр Ярковський – наш сучасник, котрому доступний так званий «запетльований час». Його збоченими лабіринтами можна, маючи вроджені вміння та відвагу, дійти до найглибших джерел оточуючого нас зла. Цей «ефект Ярковського» намагаються поставити собі на службу сильні світу сього, але ігри з могутніми силами завжди непередбачувані. Те, що спочатку нагадує слідство, яке ведуть екстрасенси, крок за кроком наближається до тієї безодні, звідки до нас приходять чудиська і межові питання…

Літературно-мистецьке видання «Жлобологія» розраховане на широке коло читачів: поціновувачів сучасного мистецтва, студентів і викладачів, громадських діячів, політиків, коуч-тренерів, художників, письменників і галеристів, фалеристів, адвентистів сьомого дня, дипломатів, рекламістів, телепродюсерів, зірок шоу-бізнесу та спорту, філологів, філософів, філантропів, антропологів та інших «богемних виродків», які «відірвалися від народу». Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе «інтелігентною людиною», «елітою нації», «душой народа», «знавцем істини», відданим адептом «масковского православія» та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: «Чому в Україні з історією і з добробутом не склалося?». У всіх текстах збережені особливості мовлення авторів. Уживання ненормативної лексики в окремих авторів не є самоціллю, бо дозоване і вмотивоване емоційністю розмови. Це є невід’ємною складовою діалогу і водночас відтворює авторську стилістику викладу думок. Кожен з авторів у природний для себе спосіб тлумачить певні філософські та культурологічні категорії, про які йдеться в роздумах. Небажано читати цю книгу людям з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури та виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії та інших афективних станів, дітям до 18-ти років, а також людям із нестабільною психікою

«Пафос» — другий роман письменника, філософа і культуролога Володимира Єшкілєва. Гостра критика реалій сьогочасної України і пригодницька фабула поєднані в ньому із стилістичними пошуками нової вітчизняної прози. Дія роману відбувається навесні 2000 року у Станіславі, Єрусалимі та Тверії. Герої «Пафосу» намагаються знайти власні відповіді на виклики постмодерної доби

Пройдёт всего восемь веков и человечество расселится по ближайшим звёздным островам. Построит гигантские космические линкоры. Найдёт братьев по разуму. Научится проникать в пространственные червоточины Тёмных Путей. Но все эти достижения не сделают людей счастливыми, не защитят от вирусов, психических эпидемий, экономических кризисов и маниакальных владык. А потом из бездн Тёмного Агрегата Ориона придут неведомые монстры. И тогда секретная служба Галактической Империи отправит экспедицию на планеты, обращающиеся вокруг древних красных звёзд. Туда, где в океанах живут головоногие исполины, а в глубинах базальтового плато сокрыт таинственный Питомник Богов, свидетель изначальных эпох Космоса

Володимир Єшкілєв — письменник, метафізик, мисливець, мандрівник, знавець магічних ритуалів і місць Сили. У 2005 році досліджував піраміду фараона Теті у Саккарі (Єгипет), у 2007 вивчав містичні практики у монастирі Ламаюра (Західний Тибет). Першим означив політичний феномен української відьмократії. У новому романі Володимира Єшкілєва детективний сюжет поєднано з широкою панорамою життя таємних орденів сучасної України. Ложі «вільних мулярів» і наймані олігархами чаклуни, «машини проклять» і ритуали найвищих масонських градусів — усе це захоплюючі реалії того закритого для непосвячених світу, у якому визрівають невидимі зерна майбутніх глобальних зрушень. Історія про тих, кому випало побачити Алькор, починається з того, що на розташований у лісовому масиві під Києвом масонський Храм нападають невідомі зловмисники…

Провести читача по межі — улюблений прийом майстра Володимира Єшкілєва. Саме на межі між наукою і фантастикою тримає своїх прихильників автор. Здається, один непевний крок — і ти потрапиш в тенета суцільної науки. Але — ні, письменник тебе не пускає, захоплюючи, заворожуючи фантастичністю сюжету, в якому є все, на всі смаки, на всі бажання автора і його читача. Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти. * * * Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі. Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго»

Рік тому, коли Видавництво «Фоліо» презентувало на Львівському Форумі Видавців антологію «Україна очима письменників», ми оголосили про наступний проект – антологію «Україна-Європа». Ми жили в зовсім іншій країні, ніж живемо зараз. За цей рік країна пройшла нескінченно довгий шлях – від досить ситої і стабільної авторитарної держави з негативним економічним прогнозом, що поступово віддаляється від усе ще очікуваного європейського шляху, до країни, яка пережила тримісячну мирну революцію з трагічним, але переможним фіналом, втрату частини своєї території, піврічну війну на Сході, яка стала частиною плати за те, що народ відстояв європейський вектор. Зараз у нас абсолютно інша країна. Й інший народ. Письменники, твори яких увійшли до антології, визначають обличчя нашої літератури. І це обличчя повернуто до Європи. В оповіданнях та уривках з іще не виданих романів – тема європейського минулого та майбутнього України. Тут же і трагічна сучасність – в антології є і складні міжнаціональні стосунки на території нашої країни, і тема Майдана, і навіть збитий Боїнг

Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож. Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об'єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу. * * * Роман «Усі кути трикутника» виписаний за канонами пригодницького твору. У ньому — авторське бачення європейських подорожей 1750—1753 рр. молодого Григорія Сковороди. Саме тоді він, на погляд В. Єшкілєва, потрапив до середовища містиків-революціонерів, які належали до різних напрямів та юрисдикції європейської масонерії. Автор виходить із переконання, що видиму історію України рухають і невидимі сили.   

Середина IX століття. Східна Європа охоплена війнами. Праукраїнські племена під тиском Хазарії та служителів демонічного божества, знаного під ім’ям Богомола, відступають на Захід. Але й на землях їхньої нової батьківщини — Прикарпаття — ворог не залишає їх у спокої. З глибин віків виринає містичний спадок магів, що загрожує всьому сущому. І Серединний світ людей, і вищі світи богів завмерли у тривожному очікуванні. В цей буремний час у далекому гірському городищі доля зводить героїв роману для того, щоб учергове змінити хід історії. Хоча події, описані у романі «Шлях Богомола», відбулись понад тисячоліття тому, їх відлуння ще й досі можна почути у легендах та переказах гірських народів, у шепотінні вітрів на перевалах, у плескоті кришталевих карпатських джерел та водоспадів. Події в романі «Імператор повені» відбуваються на сім століть пізніше. Богиня Карна (мати Богомола) не полишає у спокої наш світ. Герой роману несподівано для себе стає обраним воїном, якому судилося протистояти древній і могутній Викрадачці Немовлят. Автор з тонкою іронією змальовує мандри героя світами. Адже хоча часи й змінюються, проте злодійський світ на ім’я Опадло все ще десь поряд з нами