Юзеф Пілсудський та Віллі Брандт, Махатма Ґанді та Вацлав Гавел, Авґусто Піночет та Марґарет Тетчер… Героїв цієї книжки об’єднує те, що вони змогли стати справжніми лідерами нації, згуртувати співвітчизників і вивести свої країни з глибоко кризових ситуацій. Автор, розповідаючи про 25 знакових особистостей XX століття, показує їх без звичних штампів, надає маловідомі факти та в той же час змушує замислитися, яким повинен бути політичний лідер, що може Україна запозичити з безцінного досвіду цих видатних діячів. До книги увійшли матеріали, опубліковані на сторінках аналітичної газети «Дзеркало Тижня»

За часів президентства Рейгана, року так десь 1983-го, радянські експерти «переконливо» доводили, що рівно через двадцять років під тягарем величезного державного боргу американська економіка зазнає неминучого краху, який призведе якщо не до ліквідації Сполучених Штатів як таких, то до різкого зменшення їхнього економічного та політичного впливу в світі. Комуністичні «прогнозисти» влучили пальцем у небо. Незабаром припинив своє існування сам Радянський Союз, а Штати стали єдиною в світі наддержавою, абсолютним лідером у сфері високих технологій. І якщо до президентства Рейгана можна було вести мову про скорочення відриву між США та іншими світовими центрами сили в сфері економіки та політики, зокрема Євросоюзом та Японією, то нині цей розрив тільки збільшується. І не в останню чергу завдяки потужному поштовху, який Америка отримала в епоху Рейгана і який відчувається досі

Во времена президентства Рейгана, приблизительно в 1983 году, советские эксперты «убедительно» доказывали, что ровно через двадцать лет американскую экономику в связи с огромным государственным долгом ожидает неминуемый крах, что приведет если не к ликвидации Соединенных Штатов как таковых, то к резкому уменьшению их экономического и политического влияния в мире. Коммунистические «прогнозисты» попали пальцем в небо. Вскоре прекратил свое существование сам Советский Союз, а Штаты стали единственной в мире сверхдержавой, абсолютным лидером в сфере высоких технологий. И если до президентства Рейгана можно было вести речь о сокращении разрыва между США и другими мировыми центрами силы в сфере экономики и политики, в частности Евросоюзом и Японией, то сейчас этот разрыв только увеличивается. И не в последнюю очередь благодаря мощному толчку, который Америка получила в эпоху Рейгана и который ощущается и поныне…