Нищівна сила слова найпопулярнішого в післявоєнний час гумориста і сатирика спрямована проти фашизму, українського націоналізму, фальшивої буржуазної демократії. Поряд з цими гострополітичними творами — тут і високопоетичні усмішки про людей, що прикрашають нашу землю, славлять трудовими здобутками Батьківщину. Цикл «А народ війни не хоче» написано в зв'язку з розпалюванням «холодної війни» між СРСР і його недавніми союзниками по антигітлерівській коаліції

Атеистические и бытовые юморески 20-х годов

Нищівна сила слова найпопулярнішого в післявоєнний час гумориста і сатирика спрямована проти фашизму, українського націоналізму, фальшивої буржуазної демократії. Поряд з цими гострополітичними творами — тут і високопоетичні усмішки про людей, що прикрашають нашу землю, славлять трудовими здобутками Батьківщину

До цієї унікальної збірки увійшли найвизначніші твори Остапа Вишні різних років. Тепер, за сприяння Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка, первозданний вигляд «Усмішок» відтворено і ви можете насолоджуватися колись забороненими та скороченими, а тепер відновленими взірцями цього само бут нього жанру в повному обсязі

Сельские зарисовки, юморески и фельетоны 1919-1927

Усмешки кооперативные, торговые и прочие

Рассказы о прошлом, настоящем и будущем

В сборник из серии «У пионерского костра» вошли рассказы Г. Корсакене, Остапа Вишни, И. Василенко, А. Алексина, С. Жемайтиса и стихи М. Сеид-Заде

Нищівна сила слова найпопулярнішого в післявоєнний час гумориста і сатирика спрямована проти фашизму, українського націоналізму, фальшивої буржуазної демократії. Поряд з цими гострополітичними творами — тут і високопоетичні усмішки про людей, що прикрашають нашу землю, славлять трудовими здобутками Батьківщину. «…Із «Зеніткою» я «мучився» довгенько. Було багато сумнівів, чимало побоювань! А чи не образяться наші солдати, наші офіцери, що я їхню титанічну, героїчну, смертельну на війні боротьбу порівнюю з «війною» діда Свирида та баби Лукерки? Хоч я мав на увазі фашистську армію, а раптом комусь спаде на думку, що я — аж подумати страшно! — недооцінюю труднощів боротьби. Чи не образяться наші безстрашні соколи-льотчики, що найсмертельнішу в їхніх руках зброю — таран — я зводжу до тарана дідом бабиної спідниці? Ще тільки готуючись писати, я радився з деякими товаришами та з першими моїми читачами: чи не може таке трапитися?.. А хто напевно міг сказати, трапиться чи не трапиться? Вирішив писати!»

Памфлеты и фельетоны на политические темы 1919-1927

Летопись полустолетия, созданная всерьез и в шутку 268-мью крокодильскими авторами веселых и грустных рассказов, сердитых фельетонов, едких памфлетов, персоно-щипательных стихов и прочих произведений трагикомического жанра

Немного природоведения, географии, этнографии и курортологии. Дорожные очерки и "Крымские усмешки"

Рассказы о нравах доморощенных и зарубежных

Нищівна сила слова найпопулярнішого в післявоєнний час гумориста і сатирика спрямована проти фашизму, українського націоналізму, фальшивої буржуазної демократії. Поряд з цими гострополітичними творами — тут і високопоетичні усмішки про людей, що прикрашають нашу землю, славлять трудовими здобутками Батьківщину. Цикл «Самостійна дірка» написано під впливом вражень від поїздок у тільки-но звільнені від фашистських окупантів західні області України. Таких поїздок в Остапа Вишні було щонайменше дві. Одна з них описана в нарисі «Дуглас», опублікованому в газ. «Радянська Україна» 9 лютого 1945 р. В Галичині, а згодом і на Буковині Остап Вишня познайомився з багатьма людьми, відвідав чимало сіл і міст, побачив сліди кривавих злодіянь бандерівських головорізів. Тоді, очевидно, й був задуманий цикл сатиричних творів про фашистських найманців. «Розуміється, що, сидівши в Києві, не вивчивши всього цього матеріалу на місці, мені трудно було б щось про них уїдливе написати, — згадував пізніше памфлетист. — Треба, значить, було їхати в західні області, знайомитися з обстановкою каїнової роботи ворогів, говорити з місцевими людьми, що докладніше знали роботу цих запроданців, доводилося говорити і з самими «героями» темної ночі та густої хащі» («Отак і пишу»)

Перевод сборника 1989 года. Два постулата украинской политики: 1. Кому? 2. За сколько? Сокрушительная сила слова самого популярного в послевоенное время юмориста и сатирика направлена против фашизма, украинского национализма, фальшивой буржуазной демократии. Наряду с этими остро политическими произведениями - здесь и высоко поэтические усмешки о людях, которые украшают нашу землю, славят трудовыми достижениями Родину. Цикл «Самостоятельная дырка» написан под влиянием впечатлений от поездок в только что освобождённые от фашистских оккупантов западные области Украины. Таких поездок у Остапа Вишни было по меньшей мере две. Одна из них описана в очерке «Дуглас», опубликованном в газете «Советская Украина» 9 февраля 1945 года. В Галиции, а со временем и на Буковине Остап Вишня познакомился со многими людьми, посетил немало сёл и городов, увидел следы кровавых злодеяний бандеровских головорезов. Тогда, очевидно, и был задуман цикл сатирических произведений о фашистских наёмниках. «Понимаю, что, сидя в Киеве, не изучив всего этого материала на месте, мне трудно было бы что-то о них язвительное написать», - вспоминал позже памфлетист. – «Надо, значит, было ехать в западные области, знакомиться с обстановкой каиновой работы врагов, говорить с местными людьми, которые подробнее знали работу этих предателей, приходилось говорить и с самими «героями» тёмной ночи и густой чащи» («Так и пишу»)

Дві коротенькі маловідомі посмішки