В томе представлены памятники древнерусской литературы XI–XVII веков. Тексты XI–XVI в. даны в переводах, выполненных известными, авторитетными исследователями, сочинения XVII в. — в подлинниках. «Древнерусская литература — не литература. Такая формулировка, намеренно шокирующая, тем не менее точно характеризует особенности первого периода русской словесности. Древнерусская литература — это начало русской литературы, ее древнейший период, который включает произведения, написанные с XI по XVII век, то есть в течение семи столетий (а ведь вся последующая литература занимает только три века). Жизнь человека Древней Руси не походила на жизнь гражданина России XVIII–XX веков: другим было всё — среда обитания, формы устройства государства, представления о человеке и его месте в мире. Соответственно, древнерусская литература совершенно не похожа на литературу XVIII–XX веков, и к ней невозможно применять те критерии, которые определяют это понятие в течение последующих трех веков»

«Літопис руський» — велетенська епопея про події всесвітньої історії та історії Давньої Русі від незапам’ятних часів до кінця XIII ст. Це — документальне першоджерело, де значуще кожне слово. Складається з «Повісті минулих літ», Київського літопису та Галицько-Волинського літопису. Повість минулих літ — літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі. Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором із літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113; друга — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116; третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава — сина Володимира II Мономаха. «Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди. Переклад «Літопису руського» (з додатком творів Володимира Мономаха) українською мовою здійснено вперше. Книга містить фундаментальний науковий апарат, широко ілюстрована. Видання універсальне. Воно придатне і для наукової роботи, і для задоволення інтересу любителів рідної історії. Редакційна колегія: О. Т. ГОНЧАР, Ю. П. ДЯЧЕНКО, М. Г. ЖУЛИНСЬКИЙ, В. І. КРЕКОТЕНЬ, О. В. МИШАНИЧ, Ю. М. МУШКЕТИК, В. В. НІМЧУК, Т. І. СЕРГІЙЧУК, П. П. Толочко, В. О. ШЕВЧУК Відповідальний редактор О. В. МИШАНИЧ Передмова, примітки, іменно-особовий та географічно-археологічно-етнографічний покажчики, генеалогічні таблиці, карти і плани Л. Є. МАХНОВЦЯ Редактор С. А. ЗАХАРОВА

Киево-Печерский Патерик. Полное собрание житий святых в Киево-Печерской Лавре подвизавшихся. Составлен тремя Печерскими святыми: Нестором, летописцем Печерским, Симоном, епископом Владимирским и Суздальским, и Поликарпом, архимандритом Печерским. Издание 7-е (2008 г.), Киево-Печерской Лавры, на основе перевода Е. Поселянина (1900 г.). Разделы «От переводчика» и «Предисловие» добавлены из второго издания Патерика, в переводе Е. Поселянина, Москва, 1900 г

«Сказание о белгородском киселе» — литература, которая относится к «Повести временных лет»