Роман «Біла тінь» уперше був опублікований у журналі «Вітчизна» 1974 року й одразу підданий нищівній ідеологічній критиці. Книгою тоді виданий не був. Тільки після публікацій російською, литовською, болгарською, чеською, німецькою, іспанською мовами його було видруковано в Україні у спотвореному вигляді. Нині твір видається за першорукописом. У романі автор намагається проглянути в глибінь молодої душі, зрозуміти, що рухає людиною в добрі та злі, кидає її у прірву пристрасті, страждань, возносить. Це історія кохання двох молодих науковців та родинного життя двох старших, це історія самовизрівання характерів з перемогами над собою і поразками в горнилі гострих психологічних колізій

Украинский писатель, лауреат республиканской премии им. Н. Островского Юрий Мушкетик в романе «Белая тень» рассказывает об ученых-биологах, работающих в области физиологии растений и стремящихся разгадать секреты фотосинтеза. Показывая поиски, столкновения и раздумья героев, автор ставит важные вопросы: о честности в науке, о тернистых дорогах к настоящей славе. Роман «Жестокое милосердие» посвящен событиям Великой Отечественной войны

В сборник Юрия Мушкетика «Вернись в дом свой» включены одноименный роман и повесть-притча «Старик в задумчивости». В романе автор исследует проблемы добра и справедливости, долга человека перед собой и перед обществом, ставит своих героев в сложные жизненные ситуации, в которых раскрываются их лучшие душевные качества. В повести показана творческая лаборатория молодого скульптора — трудный поиск настоящей красоты, радость познания мира

В 1667 году Русь Московская и Речь Посполитая заключили Андрусовский договор, по которому Украина делилась на две части по Днепру: Левобережная отходила к Москве, Правобережная (исключая Киев) - к Варшаве. На протяжении более ста лет обе стороны Днепра сотрясали мощные национальные восстания. Повстанцы Правобережья назывались гайдамаками. Самым значительным из гайдамацких бунтов было восстание 1768 года, известное в истории под названием Колиивщина. Его возглавляли запорожский казак Максим Зализняк и надворный казак Иван Гонта. Восстание охватило всю Правобережную Украину и докатилось до Карпатских гор. Польская шляхта была наголову разбита гайдамаками и обратилась за помощью к московскому царю. О событиях Колиивщины и рассказывается в романе известного украинского писателя Юрия Михайловича Мушкетика

Нова книжка Юрія Мушкетика вміщує дві повісті. У першій, що й дала назву книжці, розповідається про часи, які у вітчизняній історії називаються Руїною, про роки підступів і тиску сусідів на Українську державу, про руйнівну боротьбу зверхників за гетьманську булаву, про те, як наступник Богдана Хмельницького, Юрій Хмельницький, так і залишився тільки слабким сином славетного батька. Повість «Оглянься — за тобою погоня!» присвячена шістдесятникам. У ній ідеться про пору «відлиги» і страшну реакцію, яка за нею настала, коли в Україні намагалися придушити все українське, коли партія і КДБ контролювали все й усіх

У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю – дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози – і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу в ХVІІІ столітті, підступів, зрад, смертей і пошуку головного скарбу – духовного

У романі «Крапля крові», відзначеному премією ім. М. Островського, йдеться про благородну працю радянських хірургів

Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «Гетьманський скарб», «На брата брат» та ін. У романі «На брата брат» відтворено події, що розгорталися в Україні за часів гетьмана Виговського, коли після смерті Богдана Хмельницького боротьба за державну незалежність вилилася у братовбивчу війну. Через долі героїв роману братів Журавок автор зображує страшну трагедію цієї війни: люди однієї крові стають ворогами — брат іде на брата — і голови свої кладуть, не здобувши ні слави, ні волі, ні правди

До книги відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика увійшли два романи — «Останній гетьман» і «Погоня». У центрі першого роману — визначна історична постать, державний діяч, останній керманич козацької України Кирило Григорович Розумовський. Хоч би які оцінки давали йому історики, перед нами освічений і далекоглядний політик, що, ставши на гетьманство, дії свої передусім спрямував на модернізацію козацького ладу. Провів кілька важливих реформ і, попри будь — які утиски та перешкоди, встав на захист прав і свобод козацької автономії. Роман «Погоня» — захоплююча історія про козака — характерника, якому й чорт не брат, про його сумні та веселі пригоди на довгому шляху з січі додому

В романе ставятся острые социальные и моральные проблемы современности, углубленно раскрывается нравственный облик советского человека, видящего смысл своей жизни в труде. Автор акцентирует внимание на вопросе о сущности бытия, о том, что же в конечном итоге остается после нас, что считать вечным и непреходящим. Главный герой романа председатель колхоза Василь Грек видит смысл своего существования в повседневной работе, которую он тесно связывает с понятием «совесть»

«Сердце не камень», — говорит пословица. Но случается, что сердце каменеет в погоне за должностью, славой, в утверждении своей маленькой, эгоистической любви. И все же миром владеют другие сердца — горячие сердца нашего современника, сердца коммунистов, пылкие сердца влюбленных, отцовские и материнские сердца. Вот об этих сердцах, пылающих и окаменевших, и рассказывается в этом романе. Целая галерея типов нарисована автором. Тут и молодые — Оксана, Яринка, Олекса, и пережившие житейские бури братья Кущи — Василь, и Федор, и их двоюродный брат Павел. Судьбы их замысловато переплетены. Автор вдумчиво и мудро говорит о жизни, о моральном облике нашего советского человека, о его дальнейшем пути. Второй раздел книги — новеллы «С дорог жизни» — посвящен труду, долгу, дружбе, любви

В центрі сюжету роману «Яса» — образ народного героя Івана Сірка, який упродовж багатьох років був кошовим отаманом Запорізької Січі, виступав за зміцнення дружби українського і російського народів. Його ім’я уславлено у переказах і легендах, за мотивами яких І. Рєпін створив відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Події у романі розгортаються не тільки на Запоріжжі, але і по всій Україні, в Москві і на Дону, в Криму і Туреччині. Автор відтворив драматичні сутички кошового з гетьманами І. Самойловичем і П. Дорошенком, тісні взаємини з рядовими козаками і посполитими, змалював боріння і пристрасті наших предків у другій половині XVІІ століття

В центрі роману «Яса» — кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом козаки не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні, і той, хто зраджував її, вже не був Сірку ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам

В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні. Мушкетик змальовує картину цілої історичної доби, прозваної в народі «Руїною». Це був час, коли Україна стає ареною жорстокої боротьби за сфери впливу між сусідніми державами — Польщею, Москвою, Туреччиною. Як своєрідний осередок вольності описує автор Запорізьку Січ, з притаманним її устроєм, побутом і звичаями. У творі не ідеалізується козацьке життя, але автор підкреслює важливе значення Січі, яка упродовж ряду століть залишалася вогнищем і головним гальванізатором визвольних рухів і могутнім щитом проти нападів завойовників