Детективний роман «В Багдаді все спокійно» - чергова розповідь книжково-кінематографічного серіалу «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро». Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. Головні герої серіалу - інспектор карного розшуку столичної міліції капітан Олекса Сирота та його вчитель і начальник підполковник Іван Борисович на прізвисько Старий - зіткнулися з загадковими і жорстокими вбивствами, аналогів яким не пригадували навіть ветерани кримінального розшуку. І ще одна дивна обставина - КДБ, що зазвичай пильно контролював усі міліцейські розслідування резонансних кримінальних справ, цього разу демонстративно самоусунувся. Одразу після завершення справи були суворо засекречені навіть згадки про неї у міліцейських звітах. Слідчі матеріали почасти знищили, а решту вивезли в Москву, де вони зникли у бездонних архівах союзного МВС. Відтак авторам роману, відомим українським письменникам Валерію і Наталі Лапікурам довелося у прямому розумінні цього слова по крихтах відтворювати складну картину тих уже далеких подій

Відомі українські тележурналісти, а нині — науковці Валерій та Наталя Лапікури, широко знані своїми сенсаційними телевізійними проектами «Акценти», «Югославія, мертвий сезон», «Осінь політиків», продовжують дивувати своїх шанувальників. У ваших руках друга книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Автори визначили цей жанр, як детектив у стилі «ретро». Головний герой серіалу — капітан міліції Олекса Сирота — служив у Київському карному розшуку в 70-х роках вже минулого століття. Це були часи, коли чесний міліціонер перебував під жорстким контролем компартійних органів, прокуратури і кадебе. Прагнення реального прообразу героя бути порядним слідчим коштувало йому життя

Данною книжкою Наталя та Валерій Лапікури розпочинають власний новітній серіал - «народна детективна проза». У ньому переплелося багаторічне розслідування реального кримінального злочину, що стався колись в одному з райцентрів Вінницької області. В серіалі ннародна детективна проза» сплелися в’їдлива сатира на те, що зараз відбувається у нашій багатостраждальній неньці Україні під прикриттям так званої виборчої політичної кухні з багатолітнім розслідуванням реального злочину криміналу

Валерий и Наталя Лапикуры – в недавнем прошлом популярнейшие журналисты-политологи телеканала УТ-1 (программы «Акценты», «Югославия. Мертвый сезон» и др.) дебютируют в новом для них жанре – детектив в стиле ретро. В ваших руках – первая книга многотомного сериала «Инспектор и кофе». Точнее – авторский перевод украинского оригинала для русскоязычного читателя. Инспектор Киевского уголовного розыска Алексей Сирота – не вымышленный персонаж. Офицер с почти такой же фамилией, давний друг авторов, действительно работал в столичной милиции в 70-е годы теперь уже прошлого столетия. Это были времена, когда при всех гримасах социалистического строя милиция, во всяком случае, лучшая ее часть, честно исполняла свой служебный долг по защите простого человека от посягательств преступного мира. И не вина Алексея Сироты и его коллег, что нынче слово «мент» из полушутливого превратилось в бранное. Инспектор Сирота (вернее, его прототип) трагически погиб в конце 70-х. Его друзья – Валерий и Наталя Лапикуры – воскресили инспектора в своих книгах. Авторский перевод

Перед вами - унікальна за жанром книга не лише для української, а й для світової літератури. А саме - химерний роман. Щоправда, самі автори скромно називають його романом-анекдотом. Чого тут тільки немає! Від ностальгічних спогадів про далеке і не дуже віддалене минуле до стовідсотково неймовірних - і все ж таки реальних - історій, що мали місце у типовому старовинному подільському містечку біля витоків Росі. Та найнеймовірніше те, що всі без винятку герої книги та пригоди, які їм довелося пережити - реальні. Не вірите? Спитайте у самих героїв. Чи їхніх нащадків. Це не складно. Автори зберегли справжні імена та прізвища, не забувши, до речі, запитати на це дозволу у кожного зі своїх земляків або їхніх дітей чи онуків. Як і в реальному житті, в романі є і сміх, і сльози. Але все ж таки - сміху більше. Бо чи ж ми не українці?

Відомі українські тележурналісти, а нині — науковці Валерій та Наталя Лапікури, широко знані своїми сенсаційними телевізійними проектами «Акценти», «Югославія, мертвий сезон», «Осінь політиків», продовжують дивувати своїх шанувальників. У ваших руках друга книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Автори визначили цей жанр, як детектив у стилі «ретро». Головний герой серіалу — капітан міліції Олекса Сирота — служив у Київському карному розшуку в 70-х роках вже минулого століття. Це були часи, коли чесний міліціонер перебував під жорстким контролем компартійних органів, прокуратури і кадебе. Прагнення реального прообразу героя бути порядним слідчим коштувало йому життя

Перше запитання до авторів: яке вони мають право, проживаючи в Києві, писати про Чорнобиль? Відповідь: стовідсоткове. Бо Лапікуриха походить з поважаних в тих краях старих родів Пащенків і Зайченків. Питання друге: чому автори, українці з діда-прадіда, багато років вивчали і досліджували такий своєрідний пласт життя єврейської общини в Україні як гумор єврейських містечок у так званій «смузі осілості»? Знову ж таки, в першу чергу, завдяки Чорнобилю, де разом з українцями та росіянами-старовірами жила у мирі і злагоді чимала єврейська община. З’ясувалося, що історії, почуті в дитинстві малою Наталкою від сусідів або розказані дідом і бабусею, вже стерлися з пам’яті навіть у самих євреїв (приклад - «хоробрий Янкель»). І нарешті - суттєве попередження. Так звані «єврейські анекдоти», котрі часто-густо й досі розповідаються в п’яних компаніях, вивішуються в Інтернеті і навіть видаються окремими книжечками не мають нічого спільного зі справжнім, непідробним гумором древнього народу, котрий упродовж століть жив на українських землях і створив вищезгадану і, на превеликий жаль, вже не існуючу культуру єврейських містечок

«Наступна станція - смерть» - це черговий том книжкового-кінематографічного проекту «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро». Від моменту виходу в 2001-му році перших книг серіалу його герої здобули велику популярність не лише серед читачів - шанувальників детективів, а й ожили на телеекрані у кінематографічній версії проекту і були відзначені нагородами не тільки на конкурсах друкованих книг, а й на престижному Міжнародному фестивалі DetectiveFEST. Події, описані в обох повістях, що увійшли до цього тому, мають під собою реальну основу і реальних прототипів. Більше того - так склалося, що обидва автори були мимовільними свідками деяких епізодів: наприклад, жертву-транзитника, котрий, очманілий від підсипаної отрути бродив територією аеропорту, а всі приймали його за п’яного. Герої серіалу - старший інспектор Київського карного розшуку Олекса Сирота і його вчитель та наставник, ветеран міліції на прізвисько Старий - знову долають не лише об’єктивні складності розслідування таємничих убивств, а й шалений опір ревнителів «високої радянської моралі» із тодішніх компартійних органів

Відомі українські тележурналісти, а нині — науковці Валерій та Наталя Лапікури, широко знані своїми сенсаційними телевізійними проектами «Акценти», «Югославія, мертвий сезон», «Осінь політиків», продовжують дивувати своїх шанувальників. У ваших руках третя книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Автори визначили цей жанр, як детектив у стилі «ретро». Головний герой серіалу — капітан міліції Олекса Сирота — служив у Київському карному розшуку в 70-х роках вже минулого століття. Це були часи, коли чесний міліціонер перебував під жорстким контролем компартійних органів, прокуратури і кадебе. Прагнення реального прообразу героя бути порядним слідчим коштувало йому життя

Валерій і Наталя Лапікури — в недавньому минулому популярні журналісти-політологи телеканалу УТ-1 (програми «Акценти», «Югославія. Мертвий сезон» та ін.) дебютують у новому для них жанрі — детектив у стилі ретро. У ваших руках — перша книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Інспектор Київського карного розшуку Олекса Сирота — не вигаданий персонаж. Офіцер з майже таким прізвищем, давній друг авторів, справді працював у столичній міліції в 70-ті роки тепер уже минулого століття. Це були часи, коли, за всіх гримас соціалістичного ладу, міліція, в усякому разі, краща її частина, чесно виконувала свій службовий обов'язок захисту простої людини від зазіхань злочинного світу. І не провина Олекси Сироти та його колег, що нині слово «мент» з напівжартівливого перетворилося в лайку. Інспектор Сирота (точніше, його прототип) трагічно загинув наприкінці 70-х. Його друзі — Валерій і Наталя Лапікури — воскресили інспектора в своїх книгах

Валерий и Наталя Лапикуры – в недавнем прошлом популярнейшие журналисты-политологи телеканала УТ-1 (программы «Акценты», «Югославия. Мертвый сезон» и др.) дебютируют в новом для них жанре – детектив в стиле ретро. В ваших руках – первая книга многотомного сериала «Инспектор и кофе». Точнее – авторский перевод украинского оригинала для русскоязычного читателя. Инспектор Киевского уголовного розыска Алексей Сирота – не вымышленный персонаж. Офицер с почти такой же фамилией, давний друг авторов, действительно работал в столичной милиции в 70-е годы теперь уже прошлого столетия. Это были времена, когда при всех гримасах социалистического строя милиция, во всяком случае, лучшая ее часть, честно исполняла свой служебный долг по защите простого человека от посягательств преступного мира. И не вина Алексея Сироты и его коллег, что нынче слово «мент» из полушутливого превратилось в бранное. Инспектор Сирота (вернее, его прототип) трагически погиб в конце 70-х. Его друзья – Валерий и Наталя Лапикуры – воскресили инспектора в своих книгах. Авторский перевод

Если возникает необходимость перевода произведений на русский язык, Валерий и Наталия Лапикуры успешно делают это сами. А пару лет назад возникла и вовсе забавная ситуация. Когда один из московских друзей начал упрекать авторов в «национальной ограниченности», они заключили с ним пари: мы, дескать, пишем детектив на русском языке, из жизни современной российской глубинки, а ты, голубчик, «проталкиваешь» его в одном из московских издательств. Детектив был написан. А вот друг своего слова не сдержал. Более того - загрустил и перестал выходить на связь. Итак - вашему вниманию предлагается «девка не засватанная» под ироничным названием «С.С.С.Р.». Сюжет повести начинается с ситуации, характерной для любого провинциального города на территории СНГ: обычному прохожему, не отягощенному наличием не то что крутой иномарки, а даже ржавой «копейки», падает на голову кирпич. Всего лишь. Но вследствие столкновения кирпича с головой обычного прохожего дальнейшие события приобретают не только динамику, но и стопроцентно криминальную окраску

Валерий и Наталя Лапикуры – в недавнем прошлом популярнейшие журналисты-политологи телеканала УТ-1 (программы «Акценты», «Югославия. Мертвый сезон» и др.) дебютируют в новом для них жанре – детектив в стиле ретро. В ваших руках – первая книга многотомного сериала «Инспектор и кофе». Точнее – авторский перевод украинского оригинала для русскоязычного читателя. Инспектор Киевского уголовного розыска Алексей Сирота – не вымышленный персонаж. Офицер с почти такой же фамилией, давний друг авторов, действительно работал в столичной милиции в 70-е годы теперь уже прошлого столетия. Это были времена, когда при всех гримасах социалистического строя милиция, во всяком случае, лучшая ее часть, честно исполняла свой служебный долг по защите простого человека от посягательств преступного мира. И не вина Алексея Сироты и его коллег, что нынче слово «мент» из полушутливого превратилось в бранное. Инспектор Сирота (вернее, его прототип) трагически погиб в конце 70-х. Его друзья – Валерий и Наталя Лапикуры – воскресили инспектора в своих книгах. Авторский перевод

Народний детектив. В основі — десятирічний досвід роботи авторів у командах кандидатів у президенти та народні обранці. За визначенням рецензентів це «уїдлива сатира на те, що діється в нашій державі під прикриттям так званої виборчої демократії»