Всемирно признанный классик чешской литературы XX века Богумил Грабал стал печататься лишь в 1960-е годы, хотя еще в 59-м был запрещен к изданию сборник его рассказов «Жаворонок на нитке» о принудительном перевоспитании несознательных членов общества на стройке социализма. Российскому читателю этот этап в творчестве писателя был до сих пор известен мало; между тем в нем берет начало многое из того, что получило развитие в таких зрелых произведениях Грабала, как романы «Я обслуживал английского короля» и «Слишком шумное одиночество». Предлагаемая книга включает повесть и рассказы из трех ранних сборников Грабала. Это «Жемчужина на дне» (1963) и «Пабители» (1964) с неологизмом в заглавии, которым здесь автор впервые обозначил частый затем в его сочинениях тип «досужих философов», выдумщиков и чудаков, а также «Объявление о продаже дома, в котором я уже не хочу жить» (1965)

"Czechoslovakia's greatest living writer." — Milan Kundera. In this moving, absorbing novel, we meet the eccentric residents of a home for the elderly who reminisce about their lives and their changing country. Written with a keen eye for the absurd and peppered with dialogue that captures the poignancy of the everyday, Harlequin's Millions is a sensual delight. Bohumil Hrabal (1914–1997) worked as a railway dispatcher during the Nazi occupation of then-Czechoslovakia, a traveling salesman, a steelworker, a recycling mill worker, and a stagehand. His novels were censored under the Communist regime and have since been translated into nearly thirty languages

Never before published in English, the stories in Mr. Kafka and Other Tales from the Time of the Cult were written mostly in the 1950s and present the Czech master Bohumil Hrabal at the height of his powers. The stories capture a time when Czech Stalinists were turning society upside down, inflicting their social and political experiments on mostly unwilling subjects. These stories are set variously in the gas-lit streets of post-war Prague; on the raucous and dangerous factory floor of the famous Poldi steelworks where Hrabal himself once worked; in a cacophonous open-air dance hall where classical and popular music come to blows; at the basement studio where a crazed artist attempts to fashion a national icon; on the scaffolding around a decommissioned church. Hrabal captures men and women trapped in an eerily beautiful nightmare, longing for a world where “humor and metaphysical escape can reign supreme.”

Jeden z nejznámějších Hrabalových románů, byl také zfilmován. Hlavní postavou je manželka správce pivovaru — Maryša. Příběh se skládá z jednotlivých událostí, tak jak se v pivovaru stávají. Maryša je velmi sebejistá a energická žena, kterou mají v okolí rádi a všichni na ni obdivují její krásné dlouhé vlasy. Jednou pořádá Maryša zabijačku a pozve na ni celou správní radu pivovaru, které je odpovědný její manžel — Francin. Ten zabijačky nesnáší a má nejraději bílou kávu a chleba. Jeho žena je však pravým opakem, ráda pije pivo a jí maso. Její libůstkou je projíždět se na kole a ukazovat všem své dlouhé vlasy. O ty jí pečuje kadeřník Bóďa, který jí vlasy koupe a pak jí je přidržuje, když se rozjíždí na kole. Jednoho dne navštíví pivovar Francinův bratr Pepin, povoláním švec, který je trochu blázen…

Novelist Bohumil Hrabal (1914-97) was born in Brno, Czechoslovakia, and spent decades working at a variety of laboring jobs before turning to writing in his late forties. From that point, he quickly made his mark on the Czech literary scene; by the time of his death he was ranked with Jaroslav Hašek, Karel Capek, and Milan Kundera as among the nation's greatest twentieth-century writers. Hrabal’s fiction blends tragedy with humor and explores the anguish of intellectuals and ordinary people alike from a slightly surreal perspective. His work ranges from novels and poems to film scripts and essays. Rambling On is a collection of stories set in Hrabal's Kersko. Several of the stories were written before the 1968 Soviet invasion of Prague but had to be reworked when they were rejected by Communist censorship during the 1970s. This edition features the original, uncensored versions of those stories

Богуміл Грабал (нap. 1914 р.) — видатний чеський письменник переважна більшість оповідань, повістей та романів якого перекладені у Франції, Італії, ФРН, США та багатьох інших країнах світу. Автор книжок «Перлина на дні» (1963), «Штукарі» (Див. «Всесвіт» № 8, 1989 p.), «Уроки танцю для літніх людей» (1964), «Поїзди особливого призначення» (1965), «Постриження» (1976), «Світлий смуток» (1979), «Арлекінові мільйони» (1981), «Як я обслуговував англійського короля» (1982) та ін. Наявність ненормативної лексики в перекладі оповідання «Барон Мюнгавзен» пояснюється тим, що і в оригіналі герої твору розмовляють не літературною мовою, а своєрідним жаргоном

Опубликовано в журнале "Иностранная литература" № 12, 1989 ...Рассказ «Беатриче» взят из еженедельника «Кмен»(1989, № 12)

З Грабалом усе зрозуміло — він геніальний і що до цього додати? Хіба те, що він геніально-чеський, отже, за великим рахунком, можливий лише в оригіналі. Але Винничук його переклав. І в цьому — найбільша інтрига саме цієї книжки. Тепер Богуміл Грабал, «старий засцяний пияцюра», став сутим галичанином. Він розмовляє по-галицькому — так ніби півжиття просидів не в «Золотому тигрі», а в якому-небудь «Пекелку». До того ж, якби уявити собі, що за сталінських часів у Львові існували б металургійні комбінати, то їхні робітники мусили б варнякати саме тією мовою, що її створює Винничук, перекладаючи Грабала. Але у Львові не було металургії — навіть за сталінських часів, як це не дивно. Натомість у Кривому Розі Грабал загалом неможливий. Тобто Винничук займається винахідництвом, і це з біса цікаве, дотепне та радісне явище. Спробуйте й собі. Юрій Андрухович, упорядник «Колекції Перфецького»

Тридцять п’ять років Гантя працює в пункті збору старого паперу. Кожного вечора рятує з щелеп свого гідравлічного преса книги, несе їх додому і наповнює ними свій будинок. За ці тридцять п’ять років він наносив дві тонни книг і мимохіть здобув освіту, тож вже й не знає, які думки його власні, а які він запозичив у Лао-цзи чи Канта, Шопенгауера чи Геґеля. «Занадто гучна самотність» — найвідоміший роман класика чеської літератури Богуміла Грабала, лірична історія, у якій поєднались захоплення філософією і досвід роботи в пункті прийому макулатури, оповідач-за-кухлем-пива й подорожі Прагою, любов до людей і безмежна віддаленість від них, легкість і нестерпність буття

У творчасьці Багуміла Грабала, аднаго з найлепшых чэскіх пісьменьнікаў, дзіўным чынам спалучаюцца яскравы гумар, красамоўства, аснову якога складае гарадзкі жаргон, глыбокія філязофскія разважаньні і пачуцьцё радаснага, у чымсьці нават дзіцячага захапленьня сьветам, што надае ягонае прозе асаблівы шарм

Богуміл Грабал (28.05.1914–3.02.1997) Чехія Богуміл Грабал, видатний чеський письменник, народився перед самим початком Першої світової війни. 1919 року переїжджає у містечко Німбурк, де його вітчим працював директором пивного заводу. 1935 р. Грабал вступає на юридичний факультет Карлового університету. Під час Другої світової війни працював телеграфістом і черговим на залізничній станції, після війни страховим агентом і комівояжером, що, як і наступні його професії, знаходить відображення у творчості. З 1952 до 1959 рік Грабал працює, пакувальником макулатури, а згодом робітником сцени в театрі. Якщо не враховувати ранніх поетичних спроб, то перші свої значні твори Грабал створив на четвертому десятку життя, а опублікував лише в шістдесяті роки. Деякі його книги, зокрема, «Я обслуговував англійського короля», не були опубліковані вчасно з політичних міркувань. За життя письменника побачили світ такі його книги: «Перлина на дні» (1963), «Штукарі», «Уроки танцю для літніх і просунутих» (1964), «Поїзди особливого призначення» (1965), «Я обслуговував англійського короля» (1971), «Надто гучна самотність» (1977), «Арлекінові мільйони» (1981) та інші. З лютого 1997 року, намагаючись погодувати голубів з вікна лікарні, письменник випав з п'ятого поверху. Вважають, що він міг здійснити самогубство, оскільки подібне падіння описане у деяких його творах. Урна з прахом Богуміла Грабала похована на сільському цвинтарі в сімейному склепі під Прагою

Роман «Я обслуживал английского короля» рассказывает о коротышке-официанте, который с любопытством познает мир. Он ищет прекрасное в публичном доме, в работе официанта, который обслуживает английского короля или эфиопского императора, в эротике, в богатстве… Весь роман пропитан иронией; герой Грабала, будто гетевский Фауст, находит покой и свободу, но не счастье и снова готов пуститься во все тяжкие на поиски прекрасного