For eight weeks in 1945, as Berlin fell to the Russian army, a young woman kept a daily record of life in her apartment building and among its residents. Spare, unpredictable, minutely observed, and utterly free of self-pity (The Plain Dealer, Cleveland), the anonymous author depicts her fellow Berliners in all their humanity as well as their cravenness. And with bald honesty and brutal lyricism (Elle), she tells of the shameful indignities to which women in a conquered city are always subject. A Woman in Berlin is, to quote A. S. Byatt, essential, and a classic of war literature

Впродовж восьми тижнів, з 20 квітня по 22 червня 1945 року, 34-літня берлінська журналістка, залишившись із невеликою групою сусідів у багатоквартирному будинку без їжі, електрики, газу й води, провадила щоденні записи свого досвіду виживання у плюндрованому Червоною Армією місті. В результаті постав унікальний літературний та історичний пам’ятник, якому в мемуаристиці Другої світової війни належить почесне місце — поруч із щоденниками Анни Франк, Віктора Клемперера та Мічігіко Хачійя. Кмітлива, спостережлива, сповнена вітальних сил і непохитного здорового глузду, героїня-оповідачка «Жінки в Берліні» стала голосом безсловесних мільйонів жінок, яким випало відбудовувати життя з руїн, у матеріально й морально знищеному світі