1940 року молодий поет, інтелектуал і політик Олег Ольжич поставив перед собою гостре питання: що заважало українцям упродовж тисячі років мати власну державу? Відповідь втілено у брошурі «Дух руїни»: міжусобиці, внутрішній розбрат, патологічна неспроможність політиків забути про особисті інтереси та об'єднати зусилля. «Смолоскип» перевидає цю глибоку й блискучу працю, доповнену ґрунтовною розвідкою академіка Івана Дзюби, до 100-річчя від дня народження О. Ольжича. Тема, на жаль, не втратила актуальності — національно-демократичні сили сучасної України вкотре повторюють помилки своїх попередників: взявши владу після Помаранчевої революції, вони не змогли її втримати саме через внутрішньокоаліційні суперечки. Тож мета цього видання — нагадати можновладцям про трагічну і руйнівну роль міжусобиць в українській історії. Статті призначені для політиків, політологів, творчої молоді та найширшого кола читачів. Вступне слово Осипа Зінкевича Післямова Івана Дзюби Художнє оформлення Уляни Мельникової

В цій хрестоматії представлені прозові твори (оповідання, новели, есе, уривки роману та повісті) сімох українських авторів, що в період між двома світовими війнами жили й творили у Чехославаччині: Юрія Липи, Юрія Клена, Леоніда Мосендза, Оксани Лятуринської, Олени Теліги, Галини Мазуренко та Олега Ольжича. А також — статті про них Віри Просалової та Євгена Маланюка. Хрестоматія видана 2004 року у Донецьку