Ще не була закінчена перша публікація цього романа в журналі, а штучні супутники вже почали стрімкий обліт навколо нашої планети. Перед лицем цього незаперечного факту з радістю усвідомлюєш, що ідеї, покладені в основу романа, — вірні. Розмах фантазії про технічний прогрес людства, віра в безперервне удосконалення і світле майбутнє розумно побудованого суспільства — все це так вагомо і зримо підтверджено сигналами маленьких місяців. Чудесне по швидкості здійснення однієї мрії з «Туманності Андромеди» ставить переді мною питання: наскільки вірно розгорнута в романі історична перспектива майбутнього? Ще в процесі написання я міняв час дії в бік його наближення до нашої епохи. Спочатку мені здавалося, що гігантські перетворення планети і життя, описані в романі, не можуть бути здійснені раніш, ніж через три тисячі років. Я виходив у своїх розрахунках із загальної історії людства, але не взяв до уваги темпів прискорення технічного прогресу і головним чином тих гігантських можливостей, практично майже безмежної могутності, яку дає людству комуністичне суспільство. Допрацьовуючи роман, я скоротив намічений спочатку термін на тисячоліття. Але запуск штучних супутників Землі підказує мені, що події романа могли б відбутися ще раніше. Тому всі визначені дати в «Туманності Андромеди» змінені на такі, в які сам читач вкладе своє розуміння і відчуття часу. Особливістю романа, не відразу, може, зрозумілою читачеві, є насиченість науковими відомостями, поняттями і термінами. Це не недогляд або небажання пояснити складні формулювання. Лише так мені здалося можливим надати колориту майбутнього розмовам і діям людей того часу, коли наука повинна глибоко ввійти в усі поняття, уявлення й мову. І. ЄФРЕМОВ

Іван Антонович Єфремов (1907–1972) — відомий російський радянський письменник і вчений. Людина широких інтересів і величезної енергії, він з 18 років як палеонтолог-любитель бере участь у різних наукових експедиціях (Закавказзя, Середня Азія, Якутія, Східний Сибір, Далекий Схід). В 1935 році екстерном кінчає геолого-розвідувальний факультет Ленінградського гірничого інституту, а ще через п’ять років — у 1940 році — дістає ступінь доктора біологічних наук. 1942 року Єфремов написав свої перші науково-фантастичні і пригодницькі новели, які сподобалися О. М. Толстому “правдоподібністю незвичайного”. Відтоді вчений уже не пориває з літературною творчістю. І. А. Єфремов — автор широко відомих повістей “Зоряні кораблі” (1948), “На краю Ойкумени” (1949), “Мандрівка Баурджера” (1953), “Серце змії” (1959), романів “Туманність Андромеди” (1957), “Лезо бритви” (1963), багатьох оповідань та інших творів. Соціально-філософський і науково-фантастичшій роман “Туманність Андромеди” — перша в радянські й літературі спроба намалювати всеосяжну картину життя високорозвиненого комуністичного суспільства. Письменник показує різносторонньо і гармонійно розвинених людей далекого майбутнього, які керуються у своїх думках та діях високою етикою гуманізму. Цей твір перекладено на багато мов світу. Крім роману “Туманність Андромеди”, у книжці вміщено ряд науково-фантастичних та пригодницьких оповідань письменника

Події науково-фантастичного роману про віддалене майбутнє відбуваються на планеті з олігархічним устроєм. Група землян — людей вищої соціальної формації — прибули на планету Торманс з метою її дослідження та налагодження зв’язків, проте тут вони наразилися на неймовірні труднощі, стали свідками свавілля й жорстокості правлячої верхівки та моральної убогості жителів, характери і спосіб життя яких сформувалися в умовах гніту й тиранії