Это лирический, юмористический, чуднóй роман о геройских, забавных, грустных и весёлых похождениях Козака Мамая — лукавого философа, шутника и колдуна, который славно прожил на свете лет триста-четыреста и жив, пожалуй, и поныне. В образе вечно живого Козака Мамая автор олицетворяет бессмертие своего мудрого и отважного народа. Острый, не без отступлений, сюжет разворачивается во второй половине XVII столетия — на Украине и в Москве. В романе действуют козаки и цеховые ремесленники, лицедеи бродячего театра и искатели кладов, гетман-предатель, господь бог, святой Пётр, архиерей, певец, алхимик, царь, москвичи всех рангов и сословий, отважный француз, смелые мужчины и прекрасные дамы

Події в романі відбуваються після смерті Богдана Хмельницького. Автор розповідає про пригоди Козака Мамая — мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, безстрашного лукавця і навіть… чаклуна, який може покликати на допомогу магічні сили, рятуючись від небезпек. Якось Ільченко сказав: «Коли в скрутну хвилину люди не плачуть, а сміються, вони — проти будь-якого ворога дужчі». Про це його роман-епопея, який за всіма параметрами підпадає під визначення «шедевр» і який критики ставлять в один ряд з творами Сервантеса «Дон Кіхот» і Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»