Науковці винайшли метод дезактивації уражених радіацією місць. Уряд ухвалює рішення відновити Чорнобильську атомну станцію та заселити зону навколо неї. Аби уникнути впливу мутацій, всіх тварин навколо Чорнобиля було знищено. Комплексна команда відвідує зону відчуження. На її території ті, що прибули, побачили величезні мурашники. Хтось запропонував назвати нове місто Антхіл, Мурашник. Назва прижилася, а на колись занедбаній місцині виросло надсучасне місто. Заселили його здебільше молоді пари, серед яких молоде подружжя Гектор і Мар’яна, що вже очікують на первістка. Запуск станції планують на 26 квітня 2086 року, на соту річницю чорнобильської аварії. Але на цю ж дату має плани й інша спільнота, про яку людство майже нічого не знає

Події роману-трилогії точаться протягом майже цілого сторіччя і подумки переносять читача від підпорядкованої царській Росії Варшави до золотих копалень Західного Сибіру – з усім їх кримінальним арсеналом, аж до вбивства. Революції, війни, що їх було забагато впродовж XX віку, жбурляють долю української жінки як скажений вітер – паперову ляльку. Головних героїнь трилогії пов’язують не лише кревні узи, а й майже містична історія старовинної прикраси, що має властивість повертатися до власника…

Париж, 1931 год. Франция на пике колониального могущества, за которым неминуемо последует спад. Чтобы доказать всему миру и себе свое величие, правительство страны организует Международную Колониальную выставку – помпезную, лицемерную и однозначно шовинистическую. Француз алжирского происхождения Ален – посредственный художник и гениальный фотограф – начинает замечать, что некоторые его модели умирают внезапной и странной смертью. Постепенно, как на позитиве, проявляется ужасная истина. И гибель во время эксперимента любимого кота – только пролог шокирующей развязки

Спокусившись обіцянками царської Росії, на Миколаївщину з Німеччини переїхала родина лютеран. Разом з іншими емігрантами переселенці заклали колонію Карлсруе, що перетворилася на заможне село. З собою родина привезла коштовну реліквію — вівтарний хрест, за яким згодом полюватиме поплічник фашистів. З початком Першої світової війни прикордонні землі було вирішено зачистити від етнічних німців, а їхнє майно продати за безцінь. Від колишньої пишноти Карлсруе не залишилося й сліду. А після Другої світової німців в колонії майже не лишилося. З численної колись родини дивом вижив один єдиний нащадок. Дивом чи його врятувала замурована в бурштині цикада?