Т. Г. Шевченко (1814–1861) – великий украинский поэт, талантливый прозаик и драматург, выдающийся художник, в произведениях которого нашла отражение целая эпоха нашей истории. В книгу включена «Автобіографія» Т. Г. Шевченко, а также повесть «Прогулка с удовольствием и не без морали», навеянная путешествием автора по Киевской губернии

СОБРАНИЕ СОЧИНЕНИЙ В ПЯТИ ТОМАХ Том 5

Творчасць Т. Шаўчэнкі (1814—1861), чыё 175-годдзе адзначана ў 1989 годзе, сваім дэмакратызмам і рэвалюцыйнай накіраванасцю зрабіла ўплыў на многія літаратуры, у тым ліку і на беларускую. З паэзіяй вялікага Кабзара беларускі чытач знаёміцца па перакладах Янкі Купалы, Якуба Коласа, Петруся Броўкі, Аркадзя Куляшова і інш. Шмат вершаў і паэм даюцца ў новых перакладах

Книга включает лучшие повести Тараса Григорьевича Шевченко, гения украинского народа, выдающегося художника, поэта, писателя и общественного деятеля 19 века: «Гайдамаки», «Музыкант», «Наймычка», «Художник» и «Близнецы». В повести «Наймычка» Шевченко рассказывает о морально-психологической драме матери внебрачного ребенка, вынужденной скрывать свое материнство. «Художник» и «Музыкант» повествуют о страданиях талантливых невольников – крепостной интеллигенции, ищущей возможности реализовать свои способности. «Близнецы» посвящены теме воспитания человека. Все повести написаны на русском языке, которым мастерски владел Шевченко. Также на страницах книги представлена поэма «Гайдамаки» – историческая эпопея в стихах. Поэма написана на украинском языке и повествует о Колиивщине – народно-освободительном казацком восстании против гнета Речи Посполитой

Вірш «До Основ’яненка» – це лірична сповідь Тараса Шевченка про тугу за рідною землею, яка огортає серце на чужині. Біль за тяжку долю України звучить у кожному рядку, однак поет переконаний, що «наша дума, наша пісня не вмре, не загине». Він звертається до Григорія Основ’яненка як до співця рідного слова і з проханням розповідати усім про славу козацьку, про боротьбу за волю. Глибинна любов до рідної землі – лейтмотив поезії Тараса Шевченка «До Основ’яненка»

СОБРАНИЕ СОЧИНЕНИЙ В ПЯТИ ТОМАХ Том 3

Поезії Тараса Шевченка «Три шляхи», «Думи мої, думи», «Мені однаково», «Минають дні, минають ночі» – це медитативні ліричні роздуми над власною нещасливою долею та над долею України. У цих творах найкраще відображено індивідуальний стиль Тараса Шевченка. Рідна земля – найбільший біль для поета: «Та не однаково мені, / Як Україну злії люди / Присплять, лукаві…». Немає нічого гіршого, аніж туга на чужині за милими серцю місцями – такий лейтмотив поезій Тараса Шевченка

«Журнал» Тараса Шевченка – це російськомовні щоденникові записи поета, які він робив протягом року після одержання звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург***. Сторінки цього твору – задушевна і щира бесіда, яка відкриває перед читачами зовсім нового Шевченка, чимало уваги митець приділяє роздумам над своєю долею. Найвідомішими творами автора є «Гайдамаки», «Гамалія», «Сон», «Єретик», «Заповіт», «Наймичка», «Ісаія. Глава 35», «Давидові псалми», «Марія», «Неофіти», «І мертвим, і живим…», «Великий льох». Тарас Шевченко – видатний український поет і художник, борець за волю України

Видання дає можливість познайомитися з творчим надбанням духовного батька української літератури, геніального українського поета і талановитого художника, великого Кобзаря —Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861)

«Мені тринадцятий минало», «Тополя» і «Заповіт» Тараса Шевченка – поетичні твори, у яких найкраще відображено індивідуальний стиль письменника. Переживання за власну долю і за долю України, замилування її природою звучить у кожному рядку. Найбільше щастя для поета – це бачити рідний народ вільним

Про Тараса Шевченка – поета і людину – написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу, не одну тисячу наукових розвідок та публіцистичних і популярних статей, і несть числа виголошеним на його честь доповідям та промовам. Обсяг Шевченкіани можна порівняти хіба що з обсягом літератури про найбільших світових поетів і митців…

«Кобзар» – збірка творів Тараса Шевченка, генія українського народу. Надзвичайно простою милозвучною мовою автор передає красу й велич нашого народу, із його звичаями й традиціями, радощами й трагедіями; змальовує героїчну боротьбу за краще щасливіше майбутнє, вчить любити Україну з її неймовірно красивою природою та незрівнянною солов’їною мовою, закликає боротися до останнього подиху

В сборник вошли поэтические произведения великого украинского поэта Т. Г. Шевченко (1814–1861). Большой мир национального и всечеловеческого бытия встает с пламенеющих страниц "Кобзаря". Картины народной жизни, с многообразием ее человеческих типов и лиц, ее драмами и трагедиями, так же как и с ее редкостными поэтически светлыми моментами, с ее горестным настоящим и трудным, но героическим прошлым, с ее обычаями и преданиями, красота родной земли и ее пейзажей — все это художественно дано Шевченко для последующих поколений с той "отцовской" первоначальностью, щедростью и непреложностью, которая роднит его в литературах XIX века прежде всего с Пушкиным и Мицкевичем. Вступительная статья М. Рыльского. Примечания И. Айзенштока. Иллюстрации Т. Шевченко

Настоящий сборник демонстрирует эволюцию русского стихотворного перевода на протяжении более чем двух столетий. Помимо шедевров русской переводной поэзии, сюда вошли также образцы переводного творчества, характерные для разных эпох, стилей и методов в истории русской литературы. В книгу включены переводы, принадлежащие наиболее значительным поэтам конца XVIII и всего XIX века. Большое место в сборнике занимают также поэты-переводчики новейшего времени. Примечания к обеим книгам помещены во второй книге. Благодаря указателю авторов читатель имеет возможность сопоставить различные варианты переводов одного и того же стихотворения

Історична тематика представлена і в Шевченковій драматургії раннього періоду, зокрема у п'єсі «Назар Стодоля» (в першому виданні з підзаголовком «Малоросійська дія»). П'єса написана в 1843–1844 рр. спочатку російською мовою, а потім була перекладена на українську мову. За свідченням П. О. Куліша, тільки фінал п’єси перекладений Шевченком, переважну ж її частину перекладав не він; текст містив виправлення ще іншої особи. Оскільки Шевченко брав участь у перекладі, його можна вважати авторизованим. Але при підготовці публікації в «Основі» цей текст міг зазнати втручання публікаторів. Після Шевченкової смерті рукописи повістей і деяких драматичних творів перейшли на збереження до М. М. Лазаревського, який надрукував у журналі «Основа», в тому числі, і цю п'єсу (1862. — № 9. — С. 3 — 39) Заголовний герой твору — запорізький козак, смілива людина — вміє постояти за свою гідність. «Я той, — говорить він, — хто й самому гетьману не дасть себе на посміх». Водночас у Назара поетична, пристрасна, сприйнятлива до навколишньої краси вдача. Така ж піднесена в нього й мова. Побратим Назара Гнат Карий стриманіший у почуттях, але рішучіший та енергійніший у вчинках. Задля друга він готовий іти навіть на вірну смерть. Галя, кохана Назара, — життєрадісна й простодушна дівчина, яка, однак, зовсім не готова до життєвих труднощів. Коли ж довелося робити вибір між зрадливим батьком і вірним коханим, Галя усвідомлює, що багатство й сите життя її не приваблюють, бо вона прагне до волі в почуттях і діях. Егоїстичним власником, який заради нових маєтків ладен пожертвувати щастям власної дочки, постає з твору Хома Кичатий. «І слава, і почот, і червінці до себе гарбай: все твоє» — такі мрії козацького старшини. Він жорстоко знущається над сіромою, але безсоромно падає на коліна перед Назаром, коли відчуває небезпеку. Тип хитрої, користолюбної посередниці втілено в образі Стехи. П'єсі Т. Шевченка притаманні напруженість у розгортанні дії, вміле поєднання романтичного піднесення у змалюванні характерів з реалістично-сатиричною проблематикою

«Любов до рідного завжди має конкретні форми. У сучасній Україні, у вирі драматичних подій, розумієш це особливо чітко. За короткими вигуками гасел і формулами патріотичних слів стоять цілі світи, і один із них – світ рідної національної літератури. Видатні твори українських письменників минулого, зібрані тут під спільною обкладинкою, – це не просто набір текстів, що їх вивчення передбачає шкільна програма, а ще й добра можливість зануритись у світ української людини різних часів і усвідомити, які риси, відчуття й ситуації закладені в культурному досвіді українців. Твори, опубліковані в книжці, належать до різних жанрів і різних етапів історії літератури. Деякі з них передають химерну, барвисту, драматичну, а часом навіть комічну атмосферу української минувшини, з її етнографічним колоритом і яскравими портретами персонажів на тлі старожитнього побуту. Це низка літературних образів, улюблених і впізнаваних, наче вишиванки. Вони запам’ятовуються на все життя і спадають на думку як універсальні знаки певних ситуацій – смутний і невеселий сотник Забрьоха чи сварки Кайдашів за грушу, яка врешті-решт таки всохла, увійшли в нашу свідомість і в приказки. Весела й спостережлива вдача українця відображується в літературі здавна і творить одну з національних прикмет…»

Повести Т. Г. Шевченко выражают революционно-демократическую, свободолюбивую идеологию с такой же последовательностью и силой, как и его поэзия; написаны они на русском языке, который стал вторым родным языком великого писателя — на нем он написал целый ряд произведений, вел дневник. Повести были созданы в годы ссылки, в Новопетровском укреплении. В трех из них использованы сюжеты известных поэм — «Наймичка», «Варнак», «Княжна»; остальные целиком оригинальные, в них писатель обличал самодержавие, жестокость крепостников, аморальность царских офицеров. В то же время Шевченко-прозаик с большой теплотой вывел положительные характеры трудовых людей, представителей мира искусств — украинцев и русских, отразил их благородные и гуманные идеалы, стремление к просвещению. В повестях много автобиографических материалов, в них проявилась огромная культура автора — писателя, мыслителя, революционного деятеля. В этом издании представлены четыре наиболее известные повести Шевченко: Наймичка Музыкант Близнецы Художник

«Сказал нам русский царь: для русских не нужны заботы гражданина, я думаю за вас! Мой ум вас сторожит от чуждых нападений, от внутреннего зла… Отечество вам — флаг над гордыми дворцами, Россия — это я», — эти строки приводит в своем дневнике Тарас Григорьевич Шевченко (1814–1861), классик русской и украинской литературы, «кобзарь» (народный певец-сказитель), как его называли после выхода знаменитого сборника стихов. Тарас Шевченко стал символом украинской самостийности. Насколько это справедливо? Каким он был в действительности? На эти вопросы ответит дневник писателя — его сокровенные мысли. Кстати, он писал его по-русски. По-русски, и думал. Шевченко в последние годы стал фигурой, которая во многом разъединяет русскую и украинскую культуру. А всё могло бы быть наоборот…

У  першому  томі  вміщені  всі  відомі  нам  поетичні  твори  Т.  Шевченка,  написані  до  його  арешту  5  квітня  1847  р

У другому томі вміщені всі відомі нам поетичні твори Т. Шевченка, написані у 1847–1861 рр. — після арешту і до кінця його життя. Переважна більшість поезій та поем, надрукованих у цьому томі, дійшли до нас в автографах. Це, зокрема, малесенькі так звані захалявні зошити, зібрані поетом докупи та свого часу гарно оправлені М. Лазаревським як одна рукописна збірка і відомі в нашому літературознавстві під умовною назвою «Мала книжка». В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберігається й інший, дуже цінний рукописний збірник — «Більша книжка», що являє собою начисто переписані твори поета. Обидва ці збірники Шевченкових автографів Видавництво АН УРСР 1963 р. опублікувало фототипічним способом. Збереглися й автографи окремих поезій, написаних у 1847–1861 рр

Будучи на засланні, в далеких казахських степах, Т. Шевченко ніколи не забував рідного краю, думкою линув до нього. І проймався глибоким співчуттям до знедолених, особливо жінок. Згадував матір, сестер, добру сусідку Оксану. По-різному склалася їхня доля. Щаслива мати тішиться своїм дитям. їй здається, що кращого за нього немає у світі, і всі також милуються ним. Але проходить час, діти виростають, змушені кидати матір одну і йти на заробітки. А вона все молиться за них. Інша мати проклинає своє материнство, адже вона – покритка, її дитина – байстря від лукавого пана, який порозважався й покинув. Усі люди також відвертаються від них. Яка доля такої дитини? Тільки старців водити, а матері – загинути десь під тином

До збірки увійшли найкращі твори українських драматургів XVIII–XX століть. Кожна з цих п’єс зробила вагомий внесок у становлення національного українського театру. Книжка буде цікавою як школярам, так і усім тим, хто любить українську літературу

Т. Г Шевченко (1814–1861) – видатний український поет, талановитий прозаїк і драматург, визначний художник, у творах якого знайшла відображення ціла епоха нашої історії Повість «Художник» якоюсь мірою автобіографічна В образі талановитого художника вгадується сам автор. Тут діють і реальні персонажі: К Брюллов, А Венеціанов, В Жуковський, завдяки яким кріпак Шевченко став вільною людиною. (Переклад: Леонід Білецький)

Т. Г Шевченко (1814–1861) – видатний український поет, талановитий прозаїк і драматург, визначний художник, у творах якого знайшла відображення ціла епоха нашої історії Повість «Художник» якоюсь мірою автобіографічна В образі талановитого художника вгадується сам автор. Тут діють і реальні персонажі: К Брюллов, А Венеціанов, В Жуковський, завдяки яким кріпак Шевченко став вільною людиною

Т. Шевченкові довелося покинути Україну ще в п'ятнадцятирічному віці. Коли він отримав волю, освіту, роботу й повернувся на батьківщину, то був уражений у саме серце – там панувала ще більша неволя, кріпосницькі порядки стали ще жорстокішими, а славна гетьманська столиця Чигирин перетворилася в руїни, заросла травою. Забулися волелюбні козацькі традиції. Поет висловлює надію на те, що він своїм гарячим поетичним словом зможе «викувати до старого плуга новий леміш і чересло», тобто розбудить громадську думку, спонукає до дії. Йому хочеться, щоб до байдужої, «гнилої» крові влили живу, чисту, святу козацьку, яка розбудить волю. Він сподівається, що все-таки «встане правда на сім світі»

До видання включено вибрані твори видатного поета та письменника, що виносяться на обов’язкове та самостійне вивчення за Програмою 12-річної загальноосвітньої школи з української літератури